Чoгo сaмe нaм вaртo прaгнути і щo впрoвaджувaти в свoє життя, aби бути щaсливішими і підвищувaти якість життя.
Oсь п\’ять рeчeй, які вaртo прaктикувaти, щoб бути щaсливішими:
Спрaви дoбрoти
Прoсті aкти дoбрoти принoсять нaм вeлику рaдість і щaстя. Цe пoв\’язaнo з біoxімією, з рoбoтoю нaшoгo мoзку.
У oднoму із свoїx дoсліджeнь Eлізaбeт Уoррeн Дaнн — кaнaдський сoціaльний псиxoлoг тa прoфeсoр сoціaльнoї псиxoлoгії в унівeрситeті Бритaнськoї Кoлумбії — пoмірялa рівeнь щaстя у фoкус-групи.
Згoдoм вoнa рoзділилa її нa дві групи. Кoжнoму учaснику пeршoї групи видaли пo $5, a учaсникaм іншoї — пo $20. Oднa група мала завдання витратити отримані кошти получи и распишись себе, інша — бери когось іншого. Наступного дня, сердцевед(ец) провела повторні заміри рівня щастя у груп. После логікою речей, ті, які отримали завдання витратити кошти в себе, мали б бути щасливіші, адже могли сходити получай манікюр, чи випити каву у Старбаксі. Саме (на)столь(ко) передбачили всі учасники дослідження.
Що ж відбулось насправді? Вищий рівень щастя був у тих, хто витратив кошти получи інших.
Кілька додаткових інсайтів з цього та інших експериментів і тематичних досліджень:
-
Витрачання коштів сверху інших піднімає рівень щастя у різних культурах (без- лише у США, -де вартість сум відносно незначна, а й в Уганді, -де провели таке ж дослідження).
-
Витрачання коштів бери інших піднімає рівень щастя незалежно від рівня вашого доходу.
-
Думки оборона акти доброти піднімають радість, настрій і щастя. І цей ефект є тривалим у часі.
-
Немає значення, яку кількість грошей ви витрачаєте сверху інших. Це можуть бути й незначні суми, це можуть бути отнюдь не гроші, а щось інше.
Тому, якщо вас емоційно погано — ідіть і зробіть щось добре, і вас, згідно наукових даних, неодмінно стане краще.
Соціальні зв’язки
Перебування серед людей трудиться нас щасливішими. Самотність — це явище протилежне наявності соціальних зв’язків.
Багато з нас хоч трішки чув оборона найтриваліше дослідження в світі Гарвардського університету, в рамках якого впродовж 75 років стежили вслед за життям 724 чоловіків. Ціль була «проста» — дізнатись, що потеть людей щасливими у різному віці.
Висновки дослідження такі: а) соціальні зв’язки — запорука щастя, самотність — навпаки; б) важливою є якість соціальних зв’язків: близькість і глибина; в) хороші соціальні зв’язки крім щастя, покращують здравствуй’я, а також роботу мозку.
Гоминидэ, які мають близькі соціальні контакти менш вразливі до самого передчасної смерті, мають більшу вірогідність побороти фатальні хвороби та з меншою ймовірністю стають жертвами стресових подій.
Я пам’ятаю, як вперше потрапила в США десь 12 років тому, і як мене вразила цивилизация «small talks» американців. Незнайомці розпочинали розмову без затей в черзі чи в музеї мелочёвка і без дискомфорту. В нашій культурі (імхо) традиція таких коротких «побічних» розмов далеко не дуже поширена.
Це явище в Чікаго доліджував науковець Ніколас Еплі з Chicago Booth School of Business. Сущность його дослідження полягала у спостереженні соціальних зв’язків у приміському транспорті, коль люди щоранку їдуть возьми роботу. Науковці підходили предварительно пасажирів і пропонували взяти судьбина у експерименті.
Тим, хто погоджувався давали одне з трьох завдань:
1) взаимопонимание = суть завдання — заговорити з кимось, спробувати налагодити зв’язок; 2) самотність = содержание завдання — бути получи и распишись одинці, насолоджуватись когда-когда «з собою»; 3) контрольна група = ці род (человеческий мали поводитись, як зазвичай.
Дуже цікаві результати цього дослідження:
-
більшість учасників прогнозували, що найбільше задоволення від поїздки отримають ті, у кого було завдання «самотність», а найменше — ті, які мали нав’язати соціальний зв’язок;
-
насправді совершенно відбулось навпаки: ті, хто їхали самотньо, кроме контактів показали найбільший рецессия «позитивних відчуттів», получи и распишись противагу великому спалаху позитивних емоцій, які показала група «соціальних зв’язків»;
-
така ж тенденція збереглась около експериментах у інших видах транспорту, навіть у випадку поїздки коротким поїздом та автобусом за місту;
-
часто слуги не починають «коротких розмов», адже мало-: неграмотный бажають заважати іншим, думаючи, що ранок — часочек для планування робочого дня. Це хибні припущення. Результати дослідження показують, що людина, раньше якої учасники експерименту заговорили, також відчула підвищення позитивних емоцій.
Говоріть после людей, коли чекаєте у черзі, які знаходяться поруч — це зробить вам щасливішими, ніж ви очікуєте.
Довольство часу (time affluence)
Це відчуття, що ти маєш вволю часу на тетуня, що є для тебе особисто цінним, нате рефлексію, на задоволення. Протилежним явищем є «бідність часу» (time poverty), яке характеризується постійним поспіхом, ви неважный (=маловажный) встигаєте нічого зробити, стресуєте.
Ми звикли до самого твердження, що «время — це гроші». Науковці порівнювали рівень щастя людей, (1) які обирають гроші замість часу, (2) і тих, хто надавав перевагу часу, а никак не грошам.
Цікаво, що у цих експериментах, майже 70% респондентів обирають гроші. Проте висновки показують, що в контексті щастя, пріоритезація часу по-над грошима асоціюється з більшим щастям.
Пам’ятайте, що богатство — це не лише для гроші, а й про миг.
Контроль свідомості
У людей є така особливість, як «блукання думок» (mind-wandering). Це бесцельно зване «витання в хмарах».
«Блукання думок» — це зміщення змісту думок від поточної справи, від того, що відбувається «после этого і зараз», назовні — предварительно самостворених думок і відчуттів. Сыны Земли в цьому стані проводять 46,9% активного часу, тобто майже половину часу ми безграмотный думаємо про «на) этом месте і зараз», не фокусуємося возьми тому, що маємо, а блукаємо у своїх думках.
У кожній справі (діяльності) 30% часу аппарат витрачають саме держи це «блукання думок» (виключенням є постель), думаючи про події минулого, для плани на вечір, насчет те, що хтось по зрелом размышлении про вас получи вчорашній вечірці.
Я безграмотный занурююся тут у тонкощі роботи нашого мозку і никак не аналізуватиму нейро-досягнення, хоч вони фантастичні (кому цікаво — почитайте оборона «default network»). Я фокусуюся получи практичних речах. Науковці довели, що характерний нам процес «блукання думок» вважається когнітивним досягненням, адже він притаманний лише людям, але ми платимо из-за це емоційну ціну. «Блукання думок» має негативний вплив сверху щастя.
Як а нам перестати «блукати» в думках?
Є немелочный вибір медитацій, які показують ефективність у боротьбі з цим явищем.
Медитація — це явище досить складне про простого визначення. Це обычай переключення нашої уваги від думок, які нас відволікають, сверху єдину реферну точку (дихання, відчуття тіла, конкретна думка, просьба, співчуття). Важливо блокувати «блукання думок» та вчитися фокусуватися получи и распишись чомусь одному.
Було проведено кілька досліджень з метою проаналізувати роботу мозку під время медитацій. Основний висновок: медитація справді є ефективною у виключені «defolt network», зупинки «блукання думок». І такий группировка триває не лише під пора медитації, а й після самого процесу. Тобто, помедитуавши вранці, ви стаєте сфокусованішими протягом всього дня.
Медитація може стримувати «блукання думок» і корпеть нас щасливішими.
К мене новинкою следовательно відкриття чудового «побічного ефекту» медитації — ця обучение розбудовує мозкову тканину і зміцнює отечественный мозок у часі.
Науковці в Гарварді вивчали розмір сірої речовини впредь до/після 8-тижневого курсу «зниження стресу поверх практики mindfullness (усвідомлення)». Учасники медитували в середньому 30 хвилин получи и распишись день протягом восьми тижнів.
Результати показали збільшення сірої речовини в місцях кортексу (частина головного мозку), в інших частинах мозку теж відбулися позитивні зміни.
Були й дослідження, що показали позитивний ефект від медитації, в контексті результатів здачі тесту GRE — стандартизованого тесту, результати якого є однією з вимог ради вступу на магістратуру в США, інших англомовних країнах та ради курсів, навчання возьми яких ведеться англійською мовою.
Медитація допомагає покращувати наші соціальні зв’язки, ставати добрішими, краще ставитись после незнайомих людей. Медитація підвищує продуктивність праці і наше привет’я.
Практики здравствуй’я
Останні в списку, але приставки не- останні за важливістю інструменти підняття рівня щастя — це інструменти турботи для наше здоров\’я. Це невзыскательно «таблетки щастя», средство, яка немає негативних ефектів, а лише позитивні. І вони дуже доступні.
Дві таблетки щастя це:
Спорт: 30 хв спорту для день підвищує роботу мозку, знижує рівень стресу, работать не покладая рук нас щасливішими, а ще ми краще виглядаємо. Але тута дуже важлива дисципліна. Получай одному натхненні в тр не заїдеш.
Має працювати избитая формула: результат = натхнення + дисципліна.
Морфей: сім годин сну получай добу робить нас щасливішими, підвищує продуктивність праці, підвищує навики навчання.
Оригінал
Весь век материалы автора
Если только Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
